Діяльність в Інтернеті часто піддає нашій чутливій інформації небажану увагу багатьох сторонніх очей. Кожен раз, коли ми підключаємось, наші дані можуть збиратися з або без нашого дозволу багатьма різними сторонами. Внутрішня вразливість програмного забезпечення або комп’ютера також може погіршити проблему, знизивши нашу анонімність.
Коли вся ця інформація поєднується як головоломка, наша конфіденційність може бути порушена, а наша інформація доступна несанкціонованими джерелами. Однак порушення конфіденційності в Інтернеті не вчиняються лише злочинцями, такими як снайпери, хакери та кіберсталі. Світові скандали, такі як витоки Едварда Сноудена, лише виявили верхівку айсберга, оскільки вони виявили, як національні уряди, такі як американський та британський, шпигували на мільйони громадян.
Багато нових інструментів та програмного забезпечення продовжують обіцяти забезпечити нашу безпеку під час перегляду Інтернету або, принаймні, для захисту нашої конфіденційності, зберігаючи нашу найчутливішу інформацію. Головне питання: чи дійсно вони працюють? І якщо вони це роблять, то в якій мірі? Давай подивимось.
